Главная > Все новости > Ніч у медичному університеті: анатомія історії по-київськи

Ніч у медичному університеті: анатомія історії по-київськи

Студенти-історики університету ім. Шевченка з Творчого об’єднання «Ніч в університеті» провели театралізовану екскурсію Київським медуніверситетом ім. О. Богомольця.

Юнак у форменій тужурці студента-медика кінця позаминулого століття проводить коротенький «лікнеп» з історії вишу. Це – Олексій Руденко, організатор й ініціатор творчого об’єднання, випускник істфаку.

Він розповідає про створення в Києві Університету Святого  Володимира, його студентів та викладачів.  

Захоплено розказує про історичні постаті, про першого декана медичного факультету Володимира Караваєва,  дає характеристику студентства ХІХ століття:  «…типовий студент Університету св. Володимира 1834–1840-х років, — це юнак, віком близько 20 років, який закінчив середній навчальний заклад західних і південно-західних губерній Російської імперії. Серед студентів була молодь з усіх суспільних станів. Переважали католики, адже власне поляки складали спершу вагому основу студентства Університету. Що цікаво, медичний факультет впродовж 19 століття був найпопулярнішим в Університеті!».

Після початку Першої світової (Великої) війни велика кількість випускників та співробітників медичного факультету Університету святого Володимира потрапили на службу  при військових частинах або у госпіталі далеко від лінії фронту.

Серед викладачів і студентів було чимало непересічних особистостей. Наприклад, випускник медичного факультету Олексій Богаєвський був лікарем-рентгенологом у госпіталі одного з піхотних полків і продовжив свою службу при Київському військовому госпіталі, а також заснував першу кафедру рентгенології в Київському медичному інституті у 1920-і. Валентин Войно-Ясенецький (Архієпископ Лука) очолив земський лазарет для лікування поранених і полонених солдатів, навіть захистивши дисертацію «Регіонарна анестезія» у 1916 році. У 1923 році він прийняв чернечий постриг і сан єпископа, ставши одним із місцевовшановуваних святих Української Православної церкви.

В програмі екскурсії:  типові розваги студентів-медиків Університету Святого Володимира, останні (для кінця ХІХ-початку ХХ ст.)  новинки  медичної науки,   невдалі спроби інспекторів контролювати життя студентів, боротьба суфражисток за жіночу освіту,  лікування у шпиталях  під час Першої світової війни впродовж 1914-1918 років. Завершилася майже двогодинна екскурсія досить жорстокою (але історично правдивою реконструкцією так званої «справи лікарів»).

Театралізована історія починається  в лекційній залі вишу зі студентських буднів і практики майбутніх медиків 100-150 років тому. Далі ми потрапляємо до зали з експонатами  скелетів — людських вад. І дізнаємося, як студенти-медики крали трупи з міських кладовищ аби було на чому тренуватися робити операції.

— А що ще лишалося робити, — пояснюють студенти Іван  Жуковський і Богдан Бубач, — Вчитися на чомусь треба ж було… Є згадки, поліцейські хроніки й історичні факти, де зафіксовані таки випадки. Звісно, не обійшлося й без чорного медичного гумору.

Проходячи закапелками університету, відвідувачі потрапляють на заняття вищих жіночих медичних курсів, а в своєрідній кунсткамері – на засідання своєрідної медичної ради, де «передові» жінки, що приїхали з Європи до «відсталої Російської імперії» намагалися в Києві впроваджувати європейські новинки.

Ось  як ви вважаєте, наскільки сильно відрізнялись операції 1860-х від, скажімо, операцій у 1920-х роках? По-перше, тільки-но винайшли і випробували наркоз. Зазвичай використовували ефір, дещо рідше — хлороформ, а з 1860-х років — ще й нову, дуже перспективну (спершу) речовину у анестезії — кокаїн. По-друге, тільки зароджуються принципи дотримання гігієни, а медики доволі часто проводили операції прямо у робочому одязі — сюртуку, пальті, сорочці.

Варто пам’ятати, що у Києві 19 століття найкращі лікарі одночасно працювали і викладачами Університету святого Володимира.

І, нарешті ми стаємо свідками страшних допитів  у застінках  НКВС лікарів, яких звинувачували  у сфабрикованій «справі лікарів».

Автор ідеї Олексій Руденко пояснює, що театралізовані екскурсії  — це спроба відтворити хід історії.

— Це волонтерська ініціатива студентів і випускників історичного факультету університету ім. Шевченка. Ми вивчаємо історичні події, знайомимося з локаціями, з документами, пишемо сценарій, — розповідає керівник проекту.

За два роки існування Творчого об’єднанням ми вже   проводили подібні екскурсії на різні історичні теми в Шоколадному Будиночку, в червоному корпусі, в КПІ, в Софії Київській.

Тепер на черзі анонсована Олексієм Руденком «Ніч в університеті», яка відтворюватиме події в Києві в 1919 році.


vechirniykiev.com.ua/

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *